Iосиф Бродський

[3d_object]

IV
"Я, професор, в дитинствi мрiяв також
Вiдкрити будь-який острiв, звiра чи ж то бацилу"...
"Заважало щось?" "Наука виявилась не пiд силу.
Та ще й тiтi-мiтi." "Грош?" "Еге, отож."
"Человек, хто вiн е - взагаллi -комар!"
"А от гума в Росii, скажiть, вона е чи нi?"
"Вольдемаре, досить! Годi ж бо!
Ще й кусаетесь, Вольдемар.
Не забудьте, що я"... "Прошу вибачити менi".
"Слухай, друже?" "Чого" "А що це там помiж хвиль?"
"Де?" "По правому борту." "Не бачу." "Та он!" "Ах, это..."
"Наче кит" "Загорнуть щось маете? Ось газета."
"Та воно збiльшуеться! Поглянь же!... Збiль..."

Comments

[martuanetta.livejournal.com]

А Цветаеву хотите на галицком диалекте?

До смаку мi, шо хорий ти не мнов,
I тiшу ся, шо хора не на тебе,
I тую кулю,шо звемО земнОв,
Ми не будЕмо кОпати у небо...

Если понравилось, найду дальше:-)

[martuanetta.livejournal.com]

Это подвижная форма, как в польском.

:-)

[martuanetta.livejournal.com]

До смаку мi, що хорий ти не мнов,
I тiшу ся, що хора не на тебе...
I тую кулю, що звемО Земнов
Ми не будЕмо кОпати у небо...

Смакуе мi-волiю буть дурком,
Розхристаннов,слiв не крутить у тАнку,
Не червонiть дiвочо рум'янкОм,
Як рукавом зачепиш мя на ганку...

Подяка тi-iсерцем, i руков,
За те, що ти безтямно так у мене закоханий,
Що спать дасИ i знов
Не збудиш з сонцем, що iде на верховини,
За те, що не рахуемо зiрков,
Що вIвчар -мiсяць звiв на полонини...

За те, що ти е хорий, та не мнов...
Що не зiйду з-за тя до домовини...
(c)Marta

[martuanetta.livejournal.com]

Spasibo!!!
Ochen' prijatno , ibo s dannym dialectom ves'ma trudno najti istinnyh cenitelej:-)
Etot "shedevr" , naskol'ko ja znaju, ispol'zujut vo L'vovskom Universitete na perevodcheskom seminare filfaka.

[martuanetta.livejournal.com]

:-))
Yak schyra l'viv'anka , volodiju dvomamamy ukrain'skymy movamy:-)
Samyj potriasajuschij perevod-taki byl vo "Vsesvite" let 20 nazad- roman Agaty Kristi nachinalsa frazoj"
...Ledi Olexandra rozregotalasia...
-----
Zanaves:-)

[ex-ilyavinar899.livejournal.com]

Дощі випадають, над гладдю ріки
Зі співом кружляють прудкі ластівки,

Вільшанки за тином в пістрявім вбранні
Висвистують примхи свої голосні,

Десь кумкають жаби, забувши про сон,
Сплять сливи, узяті у білий полон,

Не думає все це про згубу війни,
Про долю людей, що загинуть вони.

І все це живе і нічого не зна...
І тільки у синім серпанку весна,

З'явившися вранці на зміну зими,
Дізнається, може, що зникли всі ми.

Вот такой романс получился...

[e-b.livejournal.com]

А наостаннє простогну:
Бувай, не присягайсь в коханнi.
З глуздУ сходжу - чи доходжу
К палкому божевiлля краю.
Як ти кохав, ти вiдсьорбав
Загибелi - не в цьому справа.
Як ти кохав, ти поховав,
Та поховав ти вкрай незграбно.
I скроня працю ту малу
Ще зберiга - вiдпали руки,
I зграйкою у тiм кутку
Вiдходять пахощi та гуки.
А наостаннє простогну:
Бувай, не присягайсь в коханнi.
З глуздУ сходжу - чи доходжу
К палкому божевiлля краю.
А на кiнець пробелькочу...

[deniska.livejournal.com]

Вопрос не по теме:
Вы в каких школах/вузах учились в Киеве и в каких годах? Если не секрет, конечно. Хочу попробовать составить упорядоченный список...